гудіння
Смотреть что такое "гудіння" в других словарях:
гудіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
гудіння — I гуд іння я, с. Дія за знач. гудіти 1), 2) і звуки, утворювані цією дією. II г удіння я, с. Догана, осудження … Український тлумачний словник
гуд — іменник чоловічого роду гудіння рідко … Орфографічний словник української мови
ГУД — Гильдия управляющих и девелоперов http://gud estate.ru/ Санкт Петербург Госуправделами ГУД Государственное управление делами укр.: ДУС, Державне управління справами президента Украины укр., Украина, юр … Словарь сокращений и аббревиатур
фуркати — аю, аєш, недок., розм. 1) Пролітати, утворюючи крилами характерні звуки; пурхати (про птахів). || Рухаючись, утворювати глухі, уривчасті звуки. 2) Швидко обертати що небудь, крутити чимось, утворюючи ним своєрідне гудіння. || Швидко обертатися,… … Український тлумачний словник
гуркіт — (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), гуркота[і]ння, грім, гримотання, гримотіння, грюкіт, грюкання, гуркання, грюкотіння, грюканина; вигрім, гуркотня, гуркотнеча, гуркотнява (дуже сильний); рокота[і]ння, рокіт (монотонний) Пор.… … Словник синонімів української мови
загудіти — і загусти/, гуду/, гуде/ш; мин. ч. загуді/в, ді/ла, ді/ло і загу/в, гула/, гуло/; док. 1) Почати гудіти, густи, утворюючи довгі, протяжні та низькі звуки. || Одночасно заговорити, створюючи гомін (про людей). || безос. || Почати видавати звуки… … Український тлумачний словник
гу-гу — гу/, виг. Звуконаслідування, що передає гудіння вітру та звуки предметів, які гудуть, гуготять. •• Ні (ані/) гу гу/ мовчати, не сказати жодного слова … Український тлумачний словник
гудило — а, с., розм. Народна назва окремих провальних і тектонічних озер, з дна яких іноді чути глухе гудіння … Український тлумачний словник
перегуд — у, ч. Протяжне нерівномірне гудіння, звичайно з перервами або в різних місцях … Український тлумачний словник
